разючий — прикметник … Орфографічний словник української мови
нищівний — 1) (який має велику руйнівну, знищувальну силу); разючий, у[в]бивчий (перев. про удар, вогонь зі зброї тощо); знищувальний (який завдає нищівного удару) Пор. згубний, руйнівний 2) (про критику, сатиру тощо який дуже вражає; перев. про погляд… … Словник синонімів української мови
Околичная шляхта — Околичная шляхта (другое название застенковая шляхта) мелкопоместная шляхта, представители которой владели приусадебными хозяйствами, но не имели крестьян и поэтому сами трудились на своей земле. Представители этой шляхты образовывали целые… … Википедия
вражаючий — (уража/ючий), а, е. Який уражає (див. вражати I 1)); разючий … Український тлумачний словник
разливий — а, е, рідко. Те саме, що разючий 1) … Український тлумачний словник
разюче — Присл. до разючий … Український тлумачний словник
разючість — чості, ж. Абстр. ім. до разючий … Український тлумачний словник
убивчий — (вби/вчий), а, е. 1) Здатний позбавляти життя, вбивати. 2) перен. Який дуже вражає; нищівний, разючий. 3) перен. Незвичайний, надмірний у своєму прояві. || Дуже сильний, тяжкий або неприємний … Український тлумачний словник
фантастичний — а, е. 1) Який є витвором фантазії (у 1 знач.), уяви. || Створений творчою фантазією; казковий, чарівний. || Пов язаний з фантастикою (у 1 знач.). || Який належить до фантастики (у 2 знач.), має казкову основу. 2) Який не існує в дійсності;… … Український тлумачний словник
вражаючий — прикметник разючий … Орфографічний словник української мови